Чорних дат у людства є немало.
Кожна з них - це міна під прогрес.
Найстрашніше, що усіх спіткало, -
Вибух на Чорнобильській АЕС.
Кожна з них - це міна під прогрес.
Найстрашніше, що усіх спіткало, -
Вибух на Чорнобильській АЕС.
30 - й рік лунає чорнобильський дзвін над багатостраждальною Україно. Болить, не заживає чорнобильська рана. Чорнобиль пред'явив нам суворий рахунок, рахунок, який вимірюється найдорожчим - людськими долями і життями. Про ці події багато сказано, написано, знято сотні метрів кіноплівки. Дуже важливо знати й усвідомлювати, на яку самопожертву йшли люди, котрі опинилися на атомній електростанції в перші хвилини після вибуху. Ризикуючи життям та здоров'ям, вони героїчно виконували свій обов'язок - захищали людство від подальшого розповсюдження радіації.
Багатьох ліквідаторів немає серед живих, багато хто залишився інвалідом із незагоєною раною в душі.
Цій трагічній даті у Борщівському сільському клубі силами культпрацівників та учнями 5 класу Борщівської НВК №2 21 квітня о 14 - 00 проведено вечір - зустріч
" Люди полинової долі"
Виставка - коло " Чорнобиль - це твоя земля, твоя голгофа", яка була організована в фойє клубу, присутні мали змогу ознайомитися з трагічними подіями 26 квітня 1986 року, її наслідками та ніколи не забути імена пожежників, які пішли в небуття, та наших односельців, котрі у відсвітах вогню Чорнобиля назавжди увійшли в безсмертя, це
Тишкевич Володимир Йосипович
Дорошенко Сергій Йосипович
Своїми спогадами поділився безпосередньо учасник ліквідації на Чорнобильській АЕС Станіслав Миколайович Панчина