" 1932 - 1933. Українське обличчя голоду"

Голодна смерть, напевно, найстрашніша.
Вона повільна, довга і тяжка,
Жахлива і пекельна, найлютіша,
Бо зводить з розуму й така тривка...

Голодомор 1932 - 1933 років, який спричинив смерть величезної кількості людей, - одна з найстрашніших сторінок нашої історії.
Українською катастрофою XX століття називає сучасна громадська думка голодомор 1932 - 1933 років в Україні. Терор голодом, запроваджений сталінським тоталітарним режимом в Україні, заподіяв смерть мільйонам українців. Адже від голоду, масових репресій Україна втратила більше ніж за роки першої світової та громадянської воєн.

 

До дня пам*яті жертв голодомору в приміщені бібліотеки селища Борщі створений куточок пам*яті " 1932 - 1933. Українське обличчя голоду". До уваги користувачів представлені документальні видання присвячені подіям тих років, написані спогади свідків голодомору наших односельчан, українських письменників, які втілили у своїй творчості трагічну долю українського народу в 1932 - 1933 роках.

 

 

   

 

 23 листопада  о 10 годині для жителів селища Борщі проведена година - реквієм " Неоголошена війна". Розповідь йшла про страшні тридцяті роки XX століття. Гості дізналися про раніше невідомі факти тих сумних подій, скільки горя і страждань принесли вони нашому народу. Під звуки проникливої пісні " Свіча" збиралися гості до бібліотеки. Завідуюча бібліотекою Трояновська Ганна Михайлівна розповіла присутнім про про страшні тридцяті роки XX століття,  прочитала спогади свідків наших односельців.

 

На заході були присутні голова сільської ради Валентина Петрівна Правенко та головний спеціаліст КРЦСССДМ Олександр Миколайович Скуділо. Вони розповіли про передумови виникнення голоду на Україні.

 

 

Наприкінці зустрічі на вшанування світлої пам*яті жертв голодомору була оголошена хвилина скорботи.

 

 

 

Всім присутнім було роздано поминальний хліб за всіх померших в ті  страшні роки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Толерантність наш обов’язок

" Добрий день", " Привіт", "Здоров", "Вітаю"

Це слова, лише прості слова.
Та вони, як барви розцвітають,
В душу вносять крапельку тепла.
І чому окрилює вітання,
Щире звернене до кожного із нас?
І чому, неначе пташка рання,
Починають день вони щораз?
Перший крок до дружби і кохання,
Шлях до розуміння і розрад.
Ці слова - початок спілкування -
Творять спільний гармонійний лад.

Толерантність... Визначення цього поняття, його значення в системі загальнолюдських цінностей, формування толерантного ставлення до інших людей. Залучити учнів до активного спілкування, розвивати вміння аналізувати, давати оцінку, приймати рішення, вибрати правильну позицію. Виховувати в собі толерантність. Така мета  круглого столу,   який відбувся 17 листопода в  бібліотеці станції Борщі до Міжнародного дня толерантності. До бібліотеки завітали учні 10 - го класу Борщівської ЗОШ  1 - 111 ст. № 2  з вчителькою української мови
Гайдукевич Валентиною Григорівною.

Також був запрошений спеціаліст КРЦСССДМ Скуділо Олександр Миколайович
Були розглянуті такі питання:

Де вперше зустрічається поняття " толерантності?"
Як розуміють толерантність народи різних культур7
Що таке толерантність у вашому розумінні?
Які люди не є толерантними?

Ганна Михайлівна розповіла дітям легенду "Все в твоїх руках" . Учні обмінювалися думками на питання для обговорення:

Як ви ставитесь до інших людей?

Наскільки я толерантний у ставленні до інших?

Що заважає, а що допомагає вам бути толерантним?

Яку роль відіграє у вашому житті толерантність?

Розглядались різні життєві ситуації. Кожна група отримувала конкретну життєву ситуацію, в якій провокується суперечка. Застосовуючи толерантну поведінку,  поважаючи думки інших як свої, учні повинні були знайти вихід з неї.

Після спілкування з учнями підсумок зробив Олександр Миколайович. Він запропонував заповнити анкету " Толерантність - це що ?"

 Наприкінці заходу Ганна Михайлівна звернула увагу учнів на те, щоб спілкуватися для нормального взаєморозуміння, треба просто привітатись.

Активними  були учні: Гармасюк Юля,  Тростинський Олександр, Гнедько Анастасія.

" Рідна мова колискова"

Мова - найбільший духовний скарб,
у якому народ виявляє себе творцем,
передає нащадкам свій досвід і мудрість,
перемоги і славу,культуру і традиції,
думи і сподівання.

                            І. Вихованець

Найбільше і найдорожче добро в  кожного народу, - це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє, і свої сподівання, розум, досвід, почування. Українська поетеса Леся Українка дивилася на свою мову як на зброю:
Ти моя щира, гартована мова,
Я тебе видобудь з піхви готова...

Сьогодні 5 листопада в бібліотеці  - філії № 37станції Борщі відбулася літературно - мистецька година " Рідна мова колискова", з нагоди Дня української писемності та мови. Свято підготувала і провела завідуюча бібліотекою Трояновська Ганна Михайлівна

 

Також було організовано книжкову виставку " Мова - душа народу", яка проходитиме на протязі тижня.

 

 

На виставці твори українських авторів, мета яких донести до всіх  юнаків знання української мови, показати її красу і багатство, виховувати любов до рідного слова і до рідної землі.

 

 

Юні шанувальники українського слова Борщівської ЗОШ № 2 прийняли участь у літературних читаннях " Розквітай же рідне слово"

 

 

У заході активну участь прийняли: Шаповалова Аліна, Ярошенко Всеволод, Вербкін Денис, Мартинович Гліб, Вознюк Володимир, Стаднік Євгеній, Девдера Станіслав та інші...

 

 

Ганна Михайлівна щиро подякувала всім присутнім учасникам свята, закликала молоде покоління берегти і примножувати українську мову