" Поетичний вінок - Лесі "

Я прилину до вас
Першим вітром тужливим весняним,
Журавлиним ключем
Прилечу із натомлених дальніх доріг,
Повернуся сюди
Солов'їними першопіснями,
Рушником обернусь
В прадідівський святий оберіг.
Коли перші громи розітнуть
Чисте небо промінням вогненним,
Коли гомін лісів відгукнеться вам
Смутком тужливим моїм,
Отоді пом'яніть, я прошу вас,
Отак всі про мене,
Щоб цей спогад у вічні,
Незнані світи долетів.

Долі людські, як і  самі люди, бувають зовсім різними. І від простої чиєїсь долі мимоволі навіть подих перехоплює: " Скільки ж випробувань може випасти одній людині ?!" Із життєвим досвідом доходимо висновку, що випадає витерпіти стільки, скільки по силі. Інша річ, чи кожен спроможний гідно пройти через терни життя, щоб піднятися до зірок, чи може засвітити своїм горінням вогник надії для слабшого? Чи, може то іскорки вогню Прометея, які, розлетівшись по світу і впавши на благодатну землю душі, спалахуючи, висвічують найдостойніших?
Мовби крізь серпанок легендарності проступає до нас образ ніжний і чистий. Інколи веселий, частіше в задумі чи смутку. Світ не знав такої поетеси. Іскра Прометея справді запалала в її серці ясним вогнем, і в цьому промінні - її творчість, сповнена незбореної сили заперечення зла і творення добра. Мова про таку знану і все ж до кінця не пізнану ЛЕСЮ УКРАЇНКУ - ЛАРИСУ ПЕТРІВНУ КОСАЧ - КВІТКУ.
І ось 25 лютого виповнюється 145 років від дня народження Лесі Українки, великої поетеси ім'я якої овіяне всенародною любов'ю. Леся Українка... Це ніжне і дзвінке ім'я належить до найвеличніших імен нашого народу. Псевдонім Лариси Петрівни Косач твердо і назавжди зафіксований у пам'яті кожного українця. Це була людина виняткової мужності і принциповості, духовної краси і мистецького дарування. Її талант виявився у багатьох різновидах літературної праці - поезії, драматургії, прозі, літературній критиці і публіцистиці. За життя Леся Українка була відома не лише в Україні, а і за її межами. Нині твори поетеси читають на різних континентах, видаються мовами багатьох народів світу.

24 лютого в нашій бібліотеці для учнів 3 - 8 класів Борщівської НВК № 2 та Борщівської школи - інтернат відбувся літературний вечір присвячений творчості Лесі Українки
 " Поетичний вінок - Лесі "

Була оформлена книжкова викладка
" Талант і мужність Лесі Українки "
Діти в цей день познайомилися з творчістю великої поетеси, торкнулися до більш ширшого її життєвого шляху і творчості. Літературний вечір почався з легкого суму, присутнього в ліричній поезії, глибоку любов до рідної неньки України.

Дуже гарно під музичне супроводження діти читали вірші Лесі Українки : Девдера Стас, Вірна Катя, Солоденко Настя, Мартинович Гліб, Стаднік Женя, Кієнко Максим та інші. Мета завідувачки бібліотекою передати силу і глибину поетичного світу Лесі Українки, виховувати любов  до українського поетичного слова, до Вітчизни, до творчої спадщини поетеси, почуття прекрасного. Ганна Михайлівна запросила ще раз завітати до бібліотеки, наодинці пройтися життєвим шляхом поетеси Лесі Українки. А може взяти її твори, з яких долинуть до вас слова Лесі Українки.

Довго щирими сими словами

До людей промовлятиму я ... 

" Мова - це духовна святиня народу "

" Найбільше і найдорожче добро кожного народу -
це його мова, ота жива схованка людського духу,
 його багата скарбниця,
в яку народ складає і своє давнє життя,
і свої сподівання, розум, досвід, почування. "

                                                   Панас Мирний.

Міжнародний день рідної мови надзвичайно важлива подія у життя кожного свідомого українця.
Рідна мова - це мова, що першою застосовується дитиною і залишається на все життя.
Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов'язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями. Це не просто засіб спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи справжню людину, кожен із нас повинен передусім створити в своїй душі світлицю, в якій зберігається найцінніший скарб - МОВА.
Опанування рідної мови - це перед усім праця. Саме від нас з вами залежить щаслива доля українського слова. Дороги пізнання збагатять нас з вами, мова заграє новими гранями краси і довершеності. Наша бібліотека завжди шанує це свято.

Для користувачів бібліотеки, а це були  учні 5 - 8 класів Борщівської школи - інтернат та учні Борщівської НВК №2 , щоб сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну мову, 19 лютого
 о 15 - 00 було проведено мовний колаж "Мова - це духовна святиня народу ", на якому дітям була надана інформація про розвиток мови, як культурного надбання нашої країни.

 

Підготовлена викладка літератури " Мова кожного народу неповторна і своя...", де відбувся огляд - презентація книг. Завідуюча бібліотекою розповіла присутнім про нелегкий шлях рідної мови, розкрила її історичну долю.

 

На завершення діти читали вірші про рідну мову, та змагалися у "Мовознавчому марафоні " - де були вікторини, прислів'я, загадки. Самими активними учасниками стали : Солоденко Настя, Мартинович Гліб, Тімічев Рома.      

" Небесна сотня : поіменно..."

 

 

" Небесна сотня поіменно :". Саме під таким гаслом у нашій бібліотеці 18 лютого було проведено презентацію слайд - фільму, приурочену до Дня Героїв Небесної Сотні.

                                  

Завідуюча бібліотекою розповіла присутнім про незламних й водночас таких патріотичних українців, які увійшли в історію та стали прикладом для наслідування нашої молоді.

 

 

Особливо емоційною була частина презентації, коли фільм нагадав про перші жертви

Майдану - Сергія Нігояна, Михайла Жизневського, Романа Сеніна та Юрія Вербицького.

 

 

Під час заходу Ганна Михайлівна проголосила реквієм, в якому передала найважливіші моменти подій  два роки тому. Своєю присутністю користувачі бібліотеки вшанували пам'ять загиблих на Майдані, була оголошена хвилина мовчання.

" Зимою весну зустрічаємо "

Зима з весною стрілася,
І для зими це стрітення -
Кінець всьому. Одвіяла,
Прощатися пора.
Весна з зимою стрілася,
І для весни це стрітення -
Бруньками наливатися
Та силу набирать!


                    М. Карасьов

Як нестримно летить час, ще зовсім недавно ми тішилися новорічними святами. А вже почався
відлік останнього місяця зими - лютого. Хоча він за за своїм характером найпримхливіший, або, як кажуть у народі, найконозистий. та все ж сонечко вже повертає на весну - поступово день збільшується.



 Мудро відмічено у народному прислів'ї :
" Лютневий сніг весною пахне "
Свято " Стрітення " в Україні шанується. Селяни в цей день, як правило, не працюють, і уважно придивляються до  погоди, бо " Лютий до Березня в гості приїжджає " щоб " На Стрітення зимі з весною зустрітися ". Вважалося: хто з них в цей день переборе, такою й буде погода до початку березня.

Напередодні свята наша бібліотека з учнями 5 - 6 класів Борщівської НВК № 2 провела народознавчу годину " Зимою весну зустрічаємо "

 

Учні дізналися  про дуже цікаве поетичне свято лютого " Стрітення ", яке відзначається 15 лютого, і чому ж це свято має таку назву ?                                                                                     

Ця зустріч  з дітьми була пишна і радісна, діти читали легенди про Зиму та Весну, також відбувся конкурс на кращого знавця стрітенських прикмет.

 

Мартинович Гліб розповів легенду, а Корабчук Оля та Стаднік Женя  знають багато прикмет. - Як на стрітення тепло й сонячно, то весна буде теплою . - Якщо ясна і тиха погода в цей день, буде добрий урожай і роїння бджіл. Ще є така прикмета. _ Якщо в цей день радіють люди, то весь рік буде щасливий.

Тож давайте радіти і пізнавати народну мудрість, бо в ній закладено невмирущість духу нашого, наші надії і сподівання. Тож любіть наш  край , наші звичаї, то найбільший скарб.

 

" Полинова доля Підмогильного"

З нагоди 115 - річчя від дня народження Валер'яна Підмогильного для своїх користувачів наша бібліотека здійснили подорож по творчості " Полинова доля Підмогильного" з  письменником - інтелектуалом, одним з найпотужніших прозаїків xx століття, яскравим представником короткої епохи українського літературного відродження. що згодом стало називатися
 " розстріляним " - Валер'яном Підмогильним.  Він зумів закарбувати життєву картину людського характеру революційної доби. Його творчість сповнена людськості, розгубленості душі. Він близький геніальним прозаїкам і в той час своєрідний, яким і має бути справжнє мистецтво.

Ганна Михайлівна познайомила присутніх з найістотнішим з творчого доробку В. Підмогильного романом "Місто", який можна порівнювати з найкращим зразком літератури подібного змісту. Користувачі бібліотеки мають можливість прочитати роман " Невеличка драма ", де панує одвічний конфлікт між почуттям та інтелектом і водночас  - це суто українська драма людини - сільської натури з її темною підсвідомістю. що роз'їдає серцевину особистості. Читачі також мають можливість прочитати збірку оповідань та повістей, які свідчать про велику майстерність автора.
 Валер'ян Підмогильний неперевершений досі перекладач. З - під його пера вийшли переклади майже всіх творів А.Франца, Бальзака, Мопасана, Стендаля. За десять, даних йому долею, творчих років він встиг утвердитися як письменник та зумів сповна реалізуватись.

  
У цьому ми переконаємося, ознайомившись з слайд - презентацією " Валер'ян Підмогильний ", фільм який зняли у Дніпропетровську. Фільм починається з цікавих фактів біографії, його життя, звичайну селянську сім'ю Підмогильних, загибель Підмогильного, трагічну долю дружини та сина.
Отож запрошуємо користувачів бібліотеки переглянути фільм і детальніше познайомитися з творчістю В. Підмогильного, яка належить до невмирущих культурних цінностей українського народу.