" Зимою весну зустрічаємо "

Зима з весною стрілася,
І для зими це стрітення -
Кінець всьому. Одвіяла,
Прощатися пора.
Весна з зимою стрілася,
І для весни це стрітення -
Бруньками наливатися
Та силу набирать!


                    М. Карасьов

Як нестримно летить час, ще зовсім недавно ми тішилися новорічними святами. А вже почався
відлік останнього місяця зими - лютого. Хоча він за за своїм характером найпримхливіший, або, як кажуть у народі, найконозистий. та все ж сонечко вже повертає на весну - поступово день збільшується.



 Мудро відмічено у народному прислів'ї :
" Лютневий сніг весною пахне "
Свято " Стрітення " в Україні шанується. Селяни в цей день, як правило, не працюють, і уважно придивляються до  погоди, бо " Лютий до Березня в гості приїжджає " щоб " На Стрітення зимі з весною зустрітися ". Вважалося: хто з них в цей день переборе, такою й буде погода до початку березня.

Напередодні свята наша бібліотека з учнями 5 - 6 класів Борщівської НВК № 2 провела народознавчу годину " Зимою весну зустрічаємо "

 

Учні дізналися  про дуже цікаве поетичне свято лютого " Стрітення ", яке відзначається 15 лютого, і чому ж це свято має таку назву ?                                                                                     

Ця зустріч  з дітьми була пишна і радісна, діти читали легенди про Зиму та Весну, також відбувся конкурс на кращого знавця стрітенських прикмет.

 

Мартинович Гліб розповів легенду, а Корабчук Оля та Стаднік Женя  знають багато прикмет. - Як на стрітення тепло й сонячно, то весна буде теплою . - Якщо ясна і тиха погода в цей день, буде добрий урожай і роїння бджіл. Ще є така прикмета. _ Якщо в цей день радіють люди, то весь рік буде щасливий.

Тож давайте радіти і пізнавати народну мудрість, бо в ній закладено невмирущість духу нашого, наші надії і сподівання. Тож любіть наш  край , наші звичаї, то найбільший скарб.

 

" Полинова доля Підмогильного"

З нагоди 115 - річчя від дня народження Валер'яна Підмогильного для своїх користувачів наша бібліотека здійснили подорож по творчості " Полинова доля Підмогильного" з  письменником - інтелектуалом, одним з найпотужніших прозаїків xx століття, яскравим представником короткої епохи українського літературного відродження. що згодом стало називатися
 " розстріляним " - Валер'яном Підмогильним.  Він зумів закарбувати життєву картину людського характеру революційної доби. Його творчість сповнена людськості, розгубленості душі. Він близький геніальним прозаїкам і в той час своєрідний, яким і має бути справжнє мистецтво.

Ганна Михайлівна познайомила присутніх з найістотнішим з творчого доробку В. Підмогильного романом "Місто", який можна порівнювати з найкращим зразком літератури подібного змісту. Користувачі бібліотеки мають можливість прочитати роман " Невеличка драма ", де панує одвічний конфлікт між почуттям та інтелектом і водночас  - це суто українська драма людини - сільської натури з її темною підсвідомістю. що роз'їдає серцевину особистості. Читачі також мають можливість прочитати збірку оповідань та повістей, які свідчать про велику майстерність автора.
 Валер'ян Підмогильний неперевершений досі перекладач. З - під його пера вийшли переклади майже всіх творів А.Франца, Бальзака, Мопасана, Стендаля. За десять, даних йому долею, творчих років він встиг утвердитися як письменник та зумів сповна реалізуватись.

  
У цьому ми переконаємося, ознайомившись з слайд - презентацією " Валер'ян Підмогильний ", фільм який зняли у Дніпропетровську. Фільм починається з цікавих фактів біографії, його життя, звичайну селянську сім'ю Підмогильних, загибель Підмогильного, трагічну долю дружини та сина.
Отож запрошуємо користувачів бібліотеки переглянути фільм і детальніше познайомитися з творчістю В. Підмогильного, яка належить до невмирущих культурних цінностей українського народу.

" Навіки молоді герої Крут "

Роки нестерпною ходою продовжують свій рух, усе далі й далі відкидаючи нас у часі від подій, що відбувалися 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4 - тисячною більшовицькою армією та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді. Особливо вразило сучасників поховання юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і у кількості 27 людей були ними страчені.

 

 

Наша бібліотека з учнями 5 - 7 класів Борщівської НВК № 2 провела історико - патріотичні читання " Навіки молоді герої Крут "

 

 

Відбувся показ відеофільму присвячений воїнам  Крут " Лист без конверта "

 

 

 

 

Ганна Михайлівна розповіла дітям про знаменитий за свєю трагічністю і героїзмом бій під Крутами. Також було зачитано поетичні рядки славетного українського поета Павла Тичини

 " Пам'яті тридцяти "

" Пам'яті жертв Голокосту "

У пам'яті немає початку
У пам'яті немає кінця.
Попіл Бабиного Яру
У наші стукає серця

             Ілля Левітас.

З нагоди Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту наша бібліотека з учнями Борщівської НВК № 2 провела віртуально - бібліотечний портал " Пам'яті  жертв Голокосту ". Завідуюча бібліотекою розповіла, що Голокост - масове знищення нацистами єврейського населення Європи, це була велика катастрофа. Голокост є однією з найбільш похмурих сторінок в історії України і назавжди залишиться в пам'яті людства.
Одна з основних цілей Ганни Михайлівни роз'яснити суть Голокосту молодому поколінню. це дуже важке і складне завдання, але пояснити, що всього лише одне покоління назад, мільйони людей вбивалися іншими людьми. Як говорити про такі неймовірні злочини ? Але молоде покоління повинно знати про минуле, щоб вберегти себе від подібної долі в майбутньому.

Після віртуальної екскурсії Ганна Михайлівна презентувала книгу Анатолія Кузнєцова Бабин Яр. Автор книги Анатолій  Васильович Кузнєцов народився і виріс в Києві, недалеко від великого яру, назва якого свого часу була відома лише місцевим жителям: Бабин Яр. До війни це було місце дитячих ігор. Два з гаком роки воно було забороненою зоною, з дротом під високою напругою, з табором, і на щитах було написано, що по всякому, хто наблизиться, відкривається вогонь. Потім відразу, в один день Бабин Яр став відомий всьому світу. Щодня тут розстрілювали євреїв, росіян, українців... Книга є документальною, написана із спогадів автора, його матері, рідних, друзів.

" Молюсь за тебе Україно, молюсь за тебе кожен час "

День Соборності України державне свято, велика історична подія, за яку боролися мільйони поколінь українських патріотів.
З нагоди 97 - ої річниці Дня Соборності в нашій бібліотеці відбувся історичний альманах з учнями 5 - 9 класів Борщівської НВЗ № 2 " Молюсь за тебе Україно, молюсь за тебе кожен час"

 

 

Бібліотекар Трояновська Ганна Михайлівна презентувала книжкову виставку " Мій край чудовий Україна " Учні познайомилися з історією відзначення 22 січня як дня Соборності України та подальшою боротьбою українців за єдність та незалежність української держави.

 

Діти мали змогу переглянути короткометражний фільм про Соборність України.
На закінчення Ганна Михайлівна зачитала прізвища односельчан, які сьогодні, ризикуючи життям, стояли і стоять на захисті територіальної цілісності і соборності нашої держави.

 

" Трагедія великого таланту: Творчість П. Г. Тичини в сучасному прочитанні "

                                                    Павло Григорович Тичина
                                                          ( 1981 - 1967 )

                                                  Тичина - це шукання й шукання,
                                                     праця і вимогливість,
                                                      вміння з безконечного плину
                                                      образів відібрати
                                                          найсвіжіший,
                                                          наймісткіший,
                                                          наймузикальніший...

                                                                                      Олесь Гончар         

 

 

 

                              

                                27 січня 1981 року в селі Пісках на Чернігівщині народився Павло Тичина, - геніальний український письменник, лірика якого ввійшла до золотої скарбниці світової поезії. Його твори двічі висували на здобуття Нобелівської премії, до того ж не радянські, а зарубіжні цінителі поезії: асоціація англійських учителів та Гарвардський університет ( США ). Тичина почав друкувати свої вірші й оповідання ще з 1910 року в часописах " Рідний край ",

 " Українська хата ", " Рада "," Основа".  Вершинними в його творчій біографії стали збірки

 " Сонячні кларнети ", " В космічному оркестрі ", " Золотий гомін ", " Вітер з України ",    

 " Плуг " , " Замість сонетів і октав"                                                                                                                    

 

 

 

 

 

 

 

 

Напередодні 125 - річчю від Дня народження  видатного укаїнського поета Пала Тичини  завідуюча бібліотекою Ганна Михайлівна Трояновська запропонувала учням Борщівської  ЗОШ № 2  взяти участь  у слайд - презентації " Трагедія великого таланту : Творчість П. Г. Тичини в сучасному прочитанні ". Учні мали змогу  ознайомитись з окремими фактами життя і творчості Пала Тичини, з поезією поета, також окремими віршами покладеними на музику, які стали мистецькими шедеврами

 ( " Гаї шумлять ", " Ви знаєте, як липа шелестить ", " Десь на дні мого серця ", та інші ) . Після слайд - презентації Панчина Діма, Стаднік Женя, Лашкова Діана читали вірші Павла Тичини.                                                                                                        

" Сійся, родися жито - пшениця..."

Сію, сію, посіваю
З Новим роком вас вітаю
Щоб ви жили поживали
Україну прославляли

Коли посівають? Традиційно це прийнято робити 14 січня із самого ранку.Посівають, зазвичай, лише хлопці, адже за народним віруванням, дівчата щастя не приносять.
Посівання - старовинний різдвяний та новорічний обряд, коли колядники розсипають по хаті зерно, вітаючи господарів зі святом і зичать їм щастя і здоров*я в Новому році.
Посівальник - це втілення кращих людських рис: чистоти, надії, краси.Люди кажуть: чим більше прийде сівачів, тим щедрим буде урожай.

 

Не обминули посівальники і бібліотеку станції Борщі.Приходили засівати малі хлопчаки. Ганна Михайлівна солодощами та фінансово задобрила посівальників, щоб щасливим і багатим був весь рік.